Незважаючи на очевидну перевагу способу теплової модернізації, що передбачає влаштування ізоляційного шару ззовні будинку, існує маса обставин, за яких виконання робіт із зовнішнього утеплення існуючого об'єкта є неможливим або недоцільним. Зокрема, у випадку необхідності збереження зовнішнього вигляду споруди, або потреби утеплення окремих приміщень чи приватних помешкань у багатоповерховому будинку. Утеплення з внутрішньої сторони є безальтернативним для об'єктів історичної забудови, цінних у архітектурному чи художньому відношенні.
Рівень термічного опору стін старих будинків, а також багатоповерхівок радянської доби, з огляду на часи їх будівництва, як правило, недостатній для забезпечення сучасних нормативів комфорту та енергозбереження. В зв'язку з цим опалення таких будинків впродовж зими року потребує значних витрат енергії, і обходитиметься щоразу дорожче внаслідок неухильного зростання вартості енергоносіїв.
Спекотної пори року вищезгадана проблема перетворюється на протилежну - за рахунок все того ж недостатнього термічного опору зовнішніх стін надто висока температура в приміщенні створює дискомфорт мешканцям, або спричиняє додаткові витрати на кондиціонування та охолодження повітря.
Доцільним у подібних випадках є додаткова теплова ізоляція будинку, в ідеалі - суцільна ізоляція стін всього будинку ззовні. Проте, здійснити такий захід у старовинних будинках проблематично через особливості конструкції та фасаду, а у багатоповерхових житлових будинках масових серій - майже неможливо через ментальні та фінансові проблеми великої кількості мешканців будинку.
Розповсюдженою проблемою з точки зору зайвих енерговитрат є приміщення, що впродовж доби використовуються періодично, такі як школи, садочки, установи, храми та інші подібні споруди. З одного боку, існує доцільність знижувати потужність їх опалення протягом більшої частини доби з відповідною економією коштів, з іншого - такі приміщення потребують щоденного швидкого нагрівання перед використанням за призначенням.
Рішенням, яке дає можливість зберегти оригінальний фасад, вирішити проблему утеплення мешканцями стін своєї квартири в індивідуальному порядку, а також забезпечення швидкого нагрівання колективних приміщень, є улаштування теплоізоляційного шару зсередини приміщення
Проблема, однак, полягає в тому, що далеко не будь-який матеріал з ряду так званих ефективних утеплювачів надається для застосування у подібний спосіб. Більшість з них, незважаючи на декларації виробників, є неприйнятними для близького оточення людини з міркувань безпеки для здоров'я чи санітарних норм, деякі не витримують критики з точки зору пожежної безпеки. В свою чергу матеріали, що позбавлені згаданих недоліків, як правило, підводять їх надміру високі ізоляційні властивості, наслідком чого є необхідність, з метою уникнення вологої закупорки, влаштування в приміщеннях додаткової примусової вентиляції.
Практично єдиним, та майже оптимальним рішенням для випадку необхідності влаштування внутрішнього ізоляційного шару є застосування надлегкого комірчастого цементного або силікатного каменю - екологічно нейтрального мінерального матеріалу з достатньо високим показником теплового опору. Подібний матеріал, внаслідок особливостей своєї фізичної структури, посідає унікальну здатність - поглинати водяну пару з приміщення, та повертати її надлишок зворотньо без негативного наслідку у вигляді конденсації вологи всередині ізоляційного шару (або на стику між утеплювачем та стіною). Таке своєрідне дихання є процесом безперервним, при цьому уникнути небажаної конденсації дозволяють два фактори: капілярна структура стінки (твердої фази) матеріалу, що уможливлює вільне переміщення пари в обох напрямках, та здатність матеріалу до нагрівання та акумулювання тепла з приміщення - що постійно перешкоджає настанню умов для конденсації.
Зазначений ефект є апріорі неможливим, більше того, набуває діаметрально протилежного характеру у випадку влаштування внутрішнього ізоляційного шару з матеріалів на зразок пінополімерів або волокнистих формованих мас. Незважаючи на високі теплоізоляційні властивості цих матеріалів, та їх тією чи іншою мірою успішне використання для зовнішнього утеплення, ефект зволоження утеплювача, та його вкрай негативні наслідки не дозволяють розглядати варіант внутрішнього утеплення такими матеріалами, як практично прийнятний. Компромісне рішення - захист шару утеплювача від згубної дії пари шляхом його додаткової пароізоляції, окрім технологічних ускладнень та здорожчання робіт, тягне за собою іншу неприємність - неможливість природного очищення приміщення від продуктів життєдіяльності.
Теплоізоляційні плити БЕТОЛЬ® є прикладом продукту, що одночасно надається як для влаштування зовнішнього, так і внутрішнього шару теплової ізоляції. Це є можливим власне завдяки вищезгаданим особливостям фізичної структури поризованого цементного каменю. Понадто, додатковою перевагою їх застосування всередині приміщення є природна здатність регуляції вологості повітря, що, в комплексі з бактерицидними властивостями матеріалу, створює у приміщенні належний мікроклімат.